Випускник інженерно-фізичного факультету, кафедра «Машини і технології ливарного виробництва»

Максіс Микола Юрійович народився 1 березня 1981 року в місті Запоріжжі. У 2003 році закінчив Запорізький національний технічний університет (нині — НУ «Запорізька політехніка») за спеціальністю «Ливарне виробництво чорних і кольорових металів та сплавів». Того ж року розпочав трудову діяльність на електрометалургійному заводі ПрАТ «Дніпроспецсталь», де пройшов професійний шлях від майстра дільниці до начальника сталеплавильного цеху №2. За сумлінну працю та вагомий внесок у розвиток промисловості був відзначений медаллю «За розвиток Запорізького краю».

Із початком повномасштабного вторгнення став на захист Батьківщини. Позивний «ХРОМ» обрав невипадково – цей метал використовують у виробництві спеціальних сталей для підвищення їхньої міцності, що відображає його характер і незламність.

Микола боронив рідну землю в званні старшого лейтенанта, обіймаючи посаду командира 1-го взводу механізованої роти. Виконував бойові завдання в складі 110-ї окремої бригади територіальної оборони та 115-го окремого батальйону територіальної оборони (м. Запоріжжя).

Загинув 16 березня 2023 року під час бойових дій на Запорізькому напрямку поблизу населеного пункту Ольгівське, виконуючи бойове завдання у складі військової частини А7281. Похований у Запоріжжі.

        Максіс Микола Юрійович народився 1 березня 1981 року в місті Запоріжжі. У 2003 році закінчив Запорізький національний технічний університет (нині — НУ «Запорізька політехніка») за спеціальністю «Ливарне виробництво чорних і кольорових металів та сплавів». Того ж року розпочав трудову діяльність на електрометалургійному заводі ПрАТ «Дніпроспецсталь», де пройшов професійний шлях від майстра дільниці до начальника сталеплавильного цеху №2. За сумлінну працю та вагомий внесок у розвиток промисловості був відзначений медаллю «За розвиток Запорізького краю».

Із початком повномасштабного вторгнення став на захист Батьківщини. Позивний «ХРОМ» обрав невипадково – цей метал використовують у виробництві спеціальних сталей для підвищення їхньої міцності, що відображає його характер і незламність.

Микола боронив рідну землю в званні старшого лейтенанта, обіймаючи посаду командира 1-го взводу механізованої роти. Виконував бойові завдання в складі 110-ї окремої бригади територіальної оборони та 115-го окремого батальйону територіальної оборони (м. Запоріжжя).

Загинув 16 березня 2023 року під час бойових дій на Запорізькому напрямку поблизу населеного пункту Ольгівське, виконуючи бойове завдання у складі військової частини А7281. Похований у Запоріжжі.