Шагарова Катерина Олександрівна

Шагарова Катерина Олександрівна народилася 29 квітня 1999 року в місті Вільнянську Запорізької області. Зацікавлення мистецтвом, дизайном і творчістю сформувалися в неї ще в юному віці, що згодом визначило професійний вибір дівчини.

Свій шлях до здобуття фаху Катерина пов’язала з Національним університетом «Запорізька політехніка», де пройшла ґрунтовну професійну підготовку та успішно завершила навчання, отримавши ступені бакалавра і магістра за спеціальністю «Графічний дизайн».

Навчання в університеті було для неї не лише етапом професійного становлення, а й важливим періодом особистісного розвитку, що відкрив нові можливості для творчості, самореалізації та втілення власних ідей. За роки навчання на кафедрі дизайну Катерина проявила себе як обдарована, відповідальна та сумлінна студентка з тонким відчуттям естетики та розвиненим творчим мисленням.

Вагомим підсумком її професійної підготовки стала магістерська робота, яка засвідчила високий рівень фахових знань, творчий потенціал і готовність до подальшої діяльності у сфері дизайну. У лютому 2025 року Катерина отримала диплом магістра графічного дизайну.

29 січня 2026 року життя Катерини, талановитої випускниці, безжально обірвалося внаслідок ворожого удару по її рідному дому в місті Вільнянську. Ця трагедія забрала у світу мисткиню, яка лише починала свій професійний шлях. Катерина була людиною світлої душі: щирою, чуйною та відкритою до світу.

Друзі та викладачі пам’ятатимуть її як розумну, добру людину та обдаровану студентку. Неможливо підібрати слів, щоб описати біль цієї втрати, коли в одну мить зникає цілий всесвіт професійних планів, дівочих мрій та родинного тепла. Світла пам’ять Катерині та її мамі. Їх імена назавжди залишаться в серцях близьких, а нездійснені проєкти Каті – тихим болем у стінах рідної кафедри.
Царство небесне та вічна пам’ять.

Старша викладачка кафедри дизайну Ганна Потапенко поділилася спогадами про студентку

У пам’яті викладачів нашої кафедри Катерина назавжди залишиться усміхненою та сповненою мрій студенткою. Вона була тією, хто щиро цікавився мистецтвом, шукав відповіді на складні питання та з надією дивився в завтрашній день. Ракетний удар безжально обірвав її життя, залишивши по собі невимовний біль у наших серцях. Це непоправна втрата не лише для рідних, а й для всієї академічної спільноти. Ми пам’ятатимемо її світло, яке жодна темрява не здатна погасити. Спочивай з миром, наша талановита дівчинко.

Одногрупниця Марія Сердюк поділилася спогадами про Катю

Катя була моєю найкращою подругою. Нас поєднували спільні інтереси та схожі погляди на життя. Ми познайомилися ще в художній школі, а згодом вступили до одного університету й опинилися в одній групі, де разом навчалися на графічних дизайнерів. Можна сказати, що нам справді пощастило зустріти одна одну. За цей час ми дуже здружилися. Я знала Катю майже сім років, і всі спогади про неї – світлі та радісні. Вона була надзвичайно веселою, чуйною, кмітливою та винахідливою. Болісно усвідомлювати, що світ так і не встиг побачити її життєвих досягнень і повною мірою відкрити її талант. За що б вона не бралася, усе виходило легко й красиво. Катя чудово готувала, малювала й займалася живописом, писала проникливі вірші, шила та в’язала одяг, створювала оригінальні іграшки, прикраси й різноманітні аксесуари. Її творчість, щирість і світла душа назавжди залишаться в пам’яті тих, хто мав щастя знати її. Катя мала великий потенціал і, головне, велике серце. Я дуже сумую за нею, мені буде дуже бракувати її…