Науково-дослідна робота на кафедрі «Електричні та електронні апарати»
ВИКОНАННЯ КАФЕДРАЛЬНОЇ НАУКОВО-ДОСЛІДНОЇ РОБОТИ
ЗА 2024–2025 НАВЧАЛЬНИЙ РІК
1 Назва кафедри. «Електричні та електронні апарати».
2 Шифр, назва роботи, назва етапу. 03414, Дослідження та підвищення енергоефективності та надійності енергетичних та електромеханічних систем, обладнання і електричних та електронних апаратів.
Етап 1 Дослідження режимів роботи систем та елементів нетрадиційної енергетики.
Основні найважливіші наукові і (або) науково-технічні результати
Кафедрою проведені дослідження основних нетрадиційних альтернативних джерел енергії, направлені на підвищення енергоефективності потужних вітрових електростанцій та створення навчальних стендів з вивчення процесів у сонячній електростанції. Проаналізовані перспективні схеми, алгоритми роботи та надані рекомендації по побудові схем перетворювачів власних потреб, що дадуть збільшити корисну потужність на 27-33%.
Досліджено оптичні властивості ланцюгів моно- та біметалічних наночастинок, що використовуються для покращення технічних характеристик тонкоплівкових сонячних елементів. Розраховано частотні залежності ефективності випромінювання, коефіцієнтів поглинання, розсіювання та відбиття для ансамблів моно- та біметалічних частинок. Встановлено, що для ланцюга монометалічних частинок коефіцієнти поглинання та розсіювання більші, ніж у випадку ланцюга біметалічних наночастинок. Наведено практичні рекомендації щодо розміру та морфології наночастинок, вбудованих у сонячний елемент, з точки зору посилення поглинання або розсіювання.
Проведені аналітичні дослідження, пов’язані з підтвердженням енергоефективності вітроелектричних установок з аеродинамічною мультиплікацією (ВЕУ АМ).
Особливістю ВЕУ АМ є її можливість генерувати вироблену електроенергію в мережу, на відміну від класичних, без перетворювачів частоти за широкого діапазону зміни швидкості вітрового потоку, що забезпечує підвищення ККД електромеханічної системи на 5-3 відсотки в залежності від потужності.
Друга особливість ВЕУ АМ – суттєво зменшена маса активних частин генераторів. В результаті досліджень показань, що відносна маса активних матеріалів однотипних генераторів ВЕУ АМ у порівнянні з тихохідним генератором найбільш поширених ВЕУ залежить у
Проведені дослідження привели до створення двосистемного ВЕУ (ДВЕУ), які об’єднують у собі дві системи – з аеродинамічною мультиплікацією та системи з тихохідним генератором. Отримані аналітичні дослідження маси генераторів в залежності від співвідношення потужності швидкохідних та тихохідних генераторів і коефіцієнта мультиплікації Кам=К-25 ДВЕУ дозволяє працювати в трьох режимах роботи, що призводить до покращення ККД.
Показано, що при співвідношенні потужностей генераторів, працюючих в режимі мультиплікації до повної потужності ДВЕУ, що дорівнює 0,75 відносно маси встановлених генераторів. ДВЕУ менше у два рази у порівнянні з ВЕУ тихохідних генераторів. При цьому маси швидкохідних генераторів знижуються при потужності ДВЕУ 12 МВт. А встановлена потужність перетворювача частоти зменшується у 4 рази. При цьому інтегральний ККД системи зростає на 2,5 відсотка.
На рішення з побудови ДВЕУ подана заява на корисну модель “Двосистемний вітродвигун” МПК F03D1/00 від 27.12.2024, номер заявки №202406267. Заявник: Національний університет “Запорізька політехніка”; автори винаходу – Андрієнко П. Д., Алексієвський Д. Г., Грешта В. Л., Немикіна О. В., Бартеньєв Г. А., Соловчук В. М., Піддубний С. В., Манаєв К. В.
Розроблено комп’ютерну Simulink-модель вітроенергетичної установки, в якій замість механічного редуктора використовується магнітний, а також міститься синхронний генератор із постійними магнітами. При цьому окремо розроблено Simulink-модель магнітного редуктора, побудованого на основі модульованого магнітного поля в повітряному проміжку, яка дає можливість дослідити стійкість його роботи як в усталеному, так і в перехідних режимах. На основі моделі установки проведено розрахунки різних динамічних режимів її роботи – пускового, миттєвого збільшення швидкості вітру, що діє на вітрову турбіну, та збільшення навантаження електричного генератора. За результатами проведених розрахунків показано, що в перехідних режимах у разі виникнення короткочасних перевантажень обидва ротори магнітного редуктора на певний проміжок часу можуть випадати з синхронного руху і далі, в залежності від параметрів редуктора (а також інших її елементів), електромеханічна система або досягає певного робочого усталеного режиму, або втрачає можливість передавання механічної потужності від вітрової турбіни до генератора. Показано, що використання більш потужного магнітного редуктора із збільшеним значенням максимального магнітного моменту дає змогу отримати більш стійку до перенавантажень роботу як цього редуктора, так і вітроенергетичної установки в цілому
Практична цінність результатів.
Оцінка зниження електроспоживання підприємства із застосуванням фотоелектричної системи. Мета встановлення фотоелектричної станції на даху цеху є зниження споживання електроенергії із мережі заводу. Графіки навантаження окремих споживачів цеху підприємства відрізняються за формою внаслідок специфіки режиму роботі. Добовий графік навантажень цеху має два явно виражені максимуми (піка) навантажень – ранковий та вечірній. Проаналізувавши графік навантажень цеху можемо стверджувати, що доцільно використати енергію отриману завдяки “зелених” джерел, а саме фотоелектричних панелей, щоб зменшити пікове навантаження на енергомережу.
Дослідження проводились у програмі PVWatts®, яка розраховує кількість електроенергії, виробленої фотоелектричними (PV) панелями. Генерація електроенергії для мережевої фотоелектричної станції під власне споживання цеху складає приблизно до 10% за рік. Отже за зимовий період генерація електроенергії мінімальна, та складає 3% від споживання. За літний період генерація електроенергії має максимальне значення та складає 15-17% від споживання, до знижує споживання електроенергії із мережі підприємства та зменшує пікове навантаження на енергомережу.
Результати досліджень ВЕУ АМ та ДВЕУ показують ефективність нового напрямку в розвитку вітчизняної електроенергетики.
Практична цінність роботи полягає у практичній можливості створення енергоефективного ВЕУ зі зменшеною собівартістю. Завдяки співпраці з робітниками ТОВ «Електромеханічний завод “ЕТАЛ”» м. Александрія, які розробляють ВЕУ АМ 1800 кВт, розроблено та подану заявку на корисну модель “Двосистемний вітродвигун”, що дозволяє знизити собівартість ВЕУ, збільшити ККД електромеханічної системи перетворення енергії, завдяки чому будуть підвищуватися показники виробленої електроенергії. Це досягається зменшенням активної маси генераторів приблизно у 2 рази і зменшенням встановленої потужності перетворювача частоти у 4 рази для реальних співвідношень потужності вітроустановки з тихохідним генератором.
Цінність результатів для навчального процесу
Результати досліджень сприяли створенню нових курсів лекцій для ОПП «Пристрої систем силової електроніки та перетворювальної техніки» під назвою «Електрообладнання альтернативних та поновлювальних систем джерел енергії», доц., к.т.н. Немикіної О.В. та навчального стенду “Voltaica” для 3-х курсів лекцій кафедри «Електричні та електронні апарати».
Наукові положення про створення ДВЕУ апробовані в доповідях на Міжнародній конференції «Розумні інновації в енергетичних та механічних системах» (International Conference on Smart Innovations in Energy and Mechanical Systems), присвячена 125–річчю Національного університету «Запорізька політехніка», що відбулася 12 травня 2025 р..
При виконанні НДР кафедри ЕЕА у 2025 році була захищена дисертація «Підвищення ефективності тягової передачі електропоїздів постійного струму» на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.22.09 – «Електротранспорт» 275 – «Транспортні технології». Автор – Шило Сергій Іванович. Науковий керівник – доктор технічних наук, професор, дійсний член Транспортної академії України Андрієнко Петро Дмитрович, завідувач кафедри «Електричні та електронні апарати» (Національний університет «Запорізька політехніка», м. Запоріжжя). Захист дисертації відбувся 24 квітня 2025 р. Дніпровському інституті інфраструктури і транспорту Українського державного університету науки і технологій за адресою: 49010, Україна, м. Дніпро, вул. Лазаряна, 2.
Виконано та захищено магістерські роботи:
«Ефективність методів регулювання напруженості електричного поля в опорно-ізоляційній покришці елегазового трансформатора струму 362 кВ, 3000/1 А». Студент гр. Е-413м Адамчик Костянтин Сергійович. Науковий керівник: доцент кафедри ЕЕА Афанасьєв О. І.
«Аналіз та дослідження гібридного вимикача при роботі на високовольтній лінії електропередач на напругу 10 кВ». Студент гр. Е–413м Блохов Кирило Вячеславович. Науковий керівник: доцент кафедри ЕЕА Василевський В. В.
«Розробка та дослідження динаміки системи безперебійного живлення медичного закладу на базі сонячної енергетичної установки». Студент гр. Е–413м Британов Євген Олексійович. Науковий керівник: професор кафедри ЕЕА Алексієвський Д. Г.
Розробка та дослідження динаміки системи безперебійного живлення медичного закладу на базі вітроенергетичної установки. Студент гр. Е–413м Висоцький Юрій Володимирович. Науковий керівник: професор кафедри ЕЕА Алексієвський Д. Г.
«Розробка та дослідження ефективності перетворювача постійної напруги 12/24 В, 1 А». Студент гр. Е–413м Вишванюк Євген Володимирович. Науковий керівник: доцент кафедри ЕЕА Василевський В. В.
«Дослідження методу локалізації часткових розрядів в активній частині шунтуючого реактора 12 МВАр, 110 кВ». Студент гр. Е–413м Матійчук Данило Тарасович. Науковий керівник: професор кафедри ЕЕА Андрієнко П. Д.
«Розробка та дослідження електромагнітного приводу контактора змінного струму 380 В, 80 А». Студент гр. Е–413ам Бондаренко Андрій Олегович. Науковий керівник: доцент кафедри ЕЕА Близняков О. В.
«Проєктування мережевої фотоелектричної станції потужністю 2,475 МВт». Студент гр. Е–413ам Демченко Богдан Сергійович. Науковий керівник: доцент кафедри ЕЕА Немикіна О. В.
«Ввод 220 кВ, 2000 А оливонаповненого вимикача». Студент гр. Е–413ам Євдущенко Денис Романович. Науковий керівник: доцент кафедри ЕЕА Жорняк Л. Б.
«Розробка та дослідження електромагнітного приводу контактора змінного струму 380 В, 110 А». Студент гр. Е–413ам Невтиря Кирило Сергійович. Науковий керівник: доцент кафедри ЕЕА Близняков О. В.
«Автономний інвертор для вітроустановки потужністю 1000 кВт». Студент гр. Е–413ам Панасюк Богдан Володимирович. Науковий керівник: доцент кафедри ЕЕА Немудрий І. Ю.
«Розрахунок автотрансформатора 150000 кВА та дослідження розподілу електромагнітного поля при різних типах стиків між елементами магнітної системи». Студент гр. Е–413ам Підлісний Олег Сергійович. Науковий керівник: доцент кафедри ЕЕА Коцур M. I.
«Підвищення точності електромагнітного розрахунку асинхронного двигуна 45 кВт та дослідження електромагнітних процесів засобами польового моделювання». Студент гр. Е–413ам Проскура Владислав Андрійович. Науковий керівник: доцент кафедри ЕЕА Коцур M. I.
«Розробка та дослідження засобів регулювання напруженості електричного поля у газонаповненому трансформаторі напруги 362 кВ». Студент гр. Е–413ам Черевута Єгор Сергійович. Науковий керівник: доцент кафедри ЕЕА Афанасьєв О. І.
«Дослідження показників експлуатаційної надійності закритого розподільного пристрою напругою 10 кВ в умовах різного рівня резервування». Студент гр. Е–413ам Шиков Іван Володимирович. Науковий керівник: доцент кафедри ЕЕА Афанасьєв О. І.
«Розробка та дослідження тиристорного електроприводу 600 В, 800 кВт для бурової установки». Студент гр. Е–813м Близняков Дмитро Олександрович. Науковий керівник: професор кафедри ЕЕА Андрієнко П. Д.
«Внутрицехова комплектна трансформаторна підстанція 1600 кВ». Студент гр. Е–813м Данилевський Ярослав Ігорович. Науковий керівник: доцент кафедри ЕЕА Жорняк Л. Б.
«Дослідження ефективності засобів компенсації ємнісних струмів у структурі трансформаторної підстанції 110/10 кВ». Студент гр. Е–813м Дмитрієв Ілля Олегович. Науковий керівник: доцент кафедри ЕЕА Афанасьєв О. І.
«Дослідження стану силового трансформаторного обладнання». Студент гр. Е–813м Кікавець Михайло Олексійович. Науковий керівник: доцент кафедри ЕЕА Василевський В. В.
«Розподільний пристрій з автоматичними вимикачами до 1250 А, 440-690 В». Студент гр. Е–813м Липовий Кирило Євгенійович. Науковий керівник: професор кафедри ЕЕА Андрієнко П. Д.
«Аналіз втрат електроенергії для системи електропостачання комбінату кольорової металургії». Студент гр. Е–813м Лютий Яків Станіславович. Науковий керівник: доцент кафедри ЕЕА Немикіна О. В.
«Проєктування електрообладнання для системи електропостачання термічного цеху заводу кабельної продукції». Студент гр. Е–813м Скосар Євген Олексійович. Науковий керівник: доцент кафедри ЕЕА Немикіна О. В.
ПРОЄКТ ТЕМАТИЧНОГО ПЛАНУ
Науково-дослідної роботи, яка виконується в межах робочого часу викладачів на 2021-2024 роки
Кафедра Електричні та електронні апарати
| № п/п | Шифр, назва НДР, науковий ступінь, вчене звання, прізвище, ім`я по батькові наукового керівника | Підстава для виконання роботи | Строки виконання НДР, етапів | Очікувані результати і форма звітності у поточному році |
| 1 | 03411 Дослідження систем підвищення якості діагностики та енергоефективності електромеханічних, електронних апаратів та обладнання енергоємних виробництв. Керівник Андрієнко П. Д. | Рішення секції НР (НТР) інституту від 10 червня 2021 р., протокол № 4 | 01.09.2021 – 30.06.2024р.р. | Результати дослідження систем підвищення якості діагностики та енергоефективності електромеханічних, електронних апаратів та обладнання енергоємних виробництв. Загальний результат НДР (у т. ч. монографії, підручники, посібники, заявки, публікації, дисертації та інше). Анотований звіт. Остаточний звіт. |
| 2 | Визначення показників енергоефективності потужного асинхронного електроприводу Розробка методики синтезу структури когнітивної системи діагностики високовольтного обладнання. | 01.09.21 – 30.06.22р.р. | Результати дослідження, щодо показників енергоефективності потужного асинхронного електроприводу. Методика синтезу структури когнітивної системи діагностики високовольтного обладнання. Публікації. Інформаційний звіт. | |
| 3 | Моделювання роботи потужного асинхронного електроприводу в сталому режимі роботи. Розробка методів і моделей для діагностування високовольтного обладнання, конвертації знань когнітивної системи діагностики високовольтного обладнання. | 01.09.22 – 30.06.23р.р. | Результати моделювання роботи потужного асинхронного електроприводу в сталому режимі роботи. Методі і моделі для діагностування високовольтного обладнання, конвертації знань когнітивної системи діагностики високовольтного обладнання. Публікації. Інформаційний звіт. | |
| 4 | Розробка методики визначення оптимальних параметрів керування потужного асинхронного електроприводу. Дослідження ефективності засобів діагностики високовольтного обладнання на основі розширеної бази знань. | 01.09.23 – 30.06.24р.р. | Методика визначення оптимальних параметрів керування потужного асинхронного електроприводу. Результати дослідження ефективності засобів діагностики високовольтного обладнання на основі розширеної бази знань. Публікації. Анотований звіт. Остаточний звіт. |
Шифр: 03411
назва роботи: Дослідження систем підвищення якості діагностики та енергоефективності електромеханічних, електронних апаратів та обладнання енергоємних виробництв.
назва етапу: Моделювання роботи потужного асинхронного електроприводу в сталому режимі роботи. Розробка методів і моделей для діагностування високовольтного обладнання, конвертації знань когнітивної системи діагностики високовольтного обладнання.
3 Категорія роботи: прикладне дослідження.
4 Керівник роботи: Андрієнко Петро Дмитрович, д-р техн. наук, професор, завідувач кафедри електричних та електронних апаратів.
Основні найважливіші наукові і (або) науково-технічні результати
Запропоновано систему асинхронного високовольтного електроприводу для стаціонарних установок підприємств, яка поєднує в собі позитивні властивості класичної системи імпульсного регулювання і асинхронного вентильного каскаду. Особливістю даної системи є наявність імпульсного регулятора в колі випрямленого струму ротора, представленого у вигляді перетворювача підвищуючого типу та інвертора, що працює з постійним мінімальним кутом інвертування.
Розроблено методику розрахунку коефіцієнта посилення і параметрів асинхронного високовольтного електроприводу, завдяки якої можна визначити зв’язок коефіцієнта посилення за напругою з еквівалентним опором перетворювача, та дозволяє при бажаному коефіцієнті посилення за напругою визначити коефіцієнт трансформації погоджувального трансформатора, а також визначити оптимальні показники енергоефективності асинхронного високовольтного електроприводу.
Удосконалено алгоритм комутації вентилів у перетворювачі для асинхронного високовольтного електропривода. Завдяки наявності перетворювача підвищуючого типу, регулювання обертів високовольтного АД виконується за рахунок комутації одного силового ключа із застосуванням широтно-імпульсного регулятора з роздільними параметрами керування (частоти комутації і коефіцієнту заповнення імпульсів). При цьому, інвертор працює з постійним кутом інвертування β=10º, завдяки чому спрощується система керування інвертором та покращуються показники енергоефективності, а саме ККД та коефіцієнт потужності асинхронного високовольтного електропривода.
Розроблено теоретико-множинну модель функціональної структури системи, яка відрізняється тим, що інтегрує її підсистеми за принципом взаємодії через спільний елемент, що дозволяє підвищити інтероперабельность їх моделей через одночасне урахування впливів усіх підсистем на функціонування кінцевого об’єкта, що дозволяє зменшити час реагування на зміни та підвищити точність опису функціонування інтегрованої системи.
Розроблено теоретико-множинну модель небінарного скінченного автомата, яка відрізняється складом і небінарними властивостями елементів множин та описом функцій на рівні станів автомата, а саме, введенням множин керувань, функцій станів автомата, які задають умови активації стана, тип активності виходів та структуру переходів з активного стану та через це збільшують рівень узагальнення моделі відносно до операцій процесів діяльності системи, що дозволяє підвищити наочність моделі та за рахунок зменшення її розмірності — скоротити час створення моделі.
Розроблено семантичну модель скінченного автомата та метод її використання, яка відрізняється семантичною формою опису причинно наслідкових відносин у автоматі та в його станах, уведенням контурів діяльності та керування, які взаємопов’язані через стани автомата, що за рахунок розширення бази знань для прийняття коригувального рішення та використання засобів логічного висновку дозволяє підвищити адаптивність системи та зменшити витрати на діагностування системи.
Запропоновано модель когнітивної системи, яка відрізняється тим, що базується на принципі однорідності знань про систему, її зовнішнє середовище та кінцевий об’єкт і, на відміну від принципу фон Неймана для обчислюваних систем, характеризується розширенням об’єкта однорідності, теоретично обґрунтовує використання знань про систему при її адаптації та саморозвитку, що дозволяє збільшити прибуток від експлуатації кінцевого об’єкта, зменшити час реагування системи на збурювальні впливи.
Розроблено узагальнену теоретико-множинну модель функціональної структури когнітивної системи, яка відрізняється використанням інтегрованої коренеподібної ієрархії підсистем на рівнях безпосереднього, сигнального, обчислювального, інформаційного, когнітивного (рівень знань), концептуального та цільового моделювання, які взаємодіють з базою знань у різних формах піраміди знань, що дозволяє будувати моделі систем різного призначення з уніфікованих елементів та зменшити на цій основі терміни їх створення.
Практична цінність результатів
За результатами проведеного теоретичного дослідження щодо визначення ефективних значень показників енергоефективності було розроблені схеми перетворювачів зі зміненою структурою інвертора для високовольтного асинхронного електроприводу, які дозволяють збільшити надійність електроприводу, зменшити генерацію реактивної потужності інвертором у 2 рази, а також майже у 1,5 рази зменшити собівартість виготовлення електроприводу по відношенню до класичного інвертора відомого мережею. На основі схем перетворювача зі зміненою структурою можна реалізувати систему багатодвигуневого електроприводу, яка дозволяє отримати ефект зменшення неузгодженості швидкостей роторів АД та зменшення собівартості перетворювача до 50% та підвищити показники енергоефективності та отримати плавне наростання електромагнітного моменту АД в режимах гальмування та реверсу електроприводу.
При розробленні математичних моделей інтегрованих та когнітивних технічних систем використовувалися теорії множин, скінченних дискретних та гібридних автоматів, двійкової, тернарної логіки, нечіткої логіки, когнітивності тощо, що дозволило отримати наступне практичне значення на основі системного підходу (при цьому використовувалися методи моделювання теорії ієрархічних багаторівневих систем, аналізу та синтезу складних систем, кібернетики, штучного інтелекту) і яке полягає в тому, що розроблено:
— методику визначення моделей функціональної структури інтегрованих та когнітивних систем технічного призначення та моделей їх елементів через використання обмеженого набору типових елементів — операційних, керувальних автоматів, конверторів форм знань, що дозволяє зменшити затрати часу на створення математичної моделі системи;
— методику навчання програмуванню промислових контролерів з використанням платформ OPENPLC і ARDUINO;
— рекомендації щодо моделювання когнітивних систем безперервного прогнозування параметрів ресурсу ізоляції потужного трансформатора, що дозволяє збільшити точність прогнозування через розширення бази знань;
— рекомендації щодо моделювання функціональної структури віддалених лабораторій цифрових об’єктів, що дозволяють реалізувати нові види та збільшити різноманіття експериментів;
— портативну лабораторію для вивчення алгоритмів керування електричними апаратами;
— рекомендації щодо моделювання функціональної структури віддалених лабораторій цифрових об’єктів, що дозволяють реалізувати нові види та збільшити різноманіття експериментів.
Цінність результатів для навчального процесу
Отримані результати дослідження впроваджені в лекційні курси та в лабораторний практикум з дисципліни «Основи електроніки та мікросхемотехніки» та «Мікропроцесорні та мікроелектронні пристрої та системи» для студентів бакалаврів спеціальності 141 «Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка» (освітня програма «Електричні та електронні апарати»). Розроблено принципи реалізації лабораторного практикуму спеціальності 141 за допомогою віддалених лабораторій.
Розроблені методики моделювання функціональних структур інтегрованих та когнітивних систем було використано у навчальному процесі при підготовці магістрів при викладанні дисциплін «Системи керування та контролю електромеханічних пристроїв та систем» і при створенні навчального модуля «Системи керування електричними машинами та апаратами» в рамках міжнародного проєкту ICo-op «Промислове співробітництво та креативна інженерна освіта на основі дистанційного інженерного та віртуального інструментарію» за програмою TEMPUS Європейської Комісії.
Рекомендації щодо моделювання інтегрованих систем за допомогою віддалених лабораторій було використано при модернізації віддаленої лабораторії RELDES (REmote Laboratory for Embedded Systems Design). Рекомендації щодо моделювання когнітивних систем за допомогою віддалених лабораторій було передано до Технічного університету Ільменау (Німеччина) та використано при модернізації віддаленої лабораторії GOLDi (Grid of Online Lab Devices).
Виконано та захищено магістерські роботи:
«Розробка та підвищення точності розрахунку механічної характеристики асинхронного двигуна 55 кВт». Студент гр.Е-411м Гордейко Олександр Вікторович. Науковий керівник: доцент кафедри ЕЕА Коцур M. I.
«Розробка та визначення теплового стану кранового двигуна 3,5 кВт при різній тривалості пуску». Студент гр.Е-411м Івлєв Ігор Володимирович. Науковий керівник: доцент кафедри ЕЕА Коцур M. I.
«Розробка асинхронного двигуна 22 кВт та підвищення точності теплового розрахунку засобами польового моделювання». Студент гр.Е-411м Кріштоф Василь Віталійович. Науковий керівник: доцент кафедри ЕЕА Коцур M. I.
«Розробка та підвищення точності електромагнітного розрахунку асинхронного двигуна 37 кВт засобами польового моделювання». Студент гр.Е-411м Лапшинов Євгеній Дмитрович. Науковий керівник: доцент кафедри ЕЕА Коцур M. I.
«Дослідження головних показників надійності шунтуючого реактора 60 МВАр, 500 кВ». Студент гр.Е-411м Максименко Владислав Олегович. Науковий керівник: доцент кафедри ЕЕА Афанасьєв О. І.
«Підвищення енергоефективності системи електропостачання цеху з переробки олії сільськогосподарьского підприємства». Студент гр.Е-411м Масюткін Денис Сергійович. Науковий керівник: професор кафедри ЕЕА Андрієнко П. Д.
«Розробка та моделювання метрологічних характеристик релейної обмотки трансформатору струму 110 кВ». Студент гр.Е-411м Новіков Владислав Олександрович. Науковий керівник: професор кафедри ЕЕА Андрієнко П. Д.
«Розробка асинхронного двигуна 37 кВт та дослідження електромагнітних процесів при впливі ексцентриситету ротора». Студент гр.Е-411м Поляков Кирило Сергійович. Науковий керівник: професор кафедри ЕЕА Андрієнко П. Д.
«Розробка асинхронного двигуна 55кВт та дослідження термомеханічної стійкості стрижнів короткозамкненого ротора». Студент гр.Е-411м Попов Євген Денисович. Науковий керівник: доцент кафедри ЕЕА Коцур M. I.
«Дослідження нестаціонарного теплового режиму розподільного пристрою низької напруги КТП 630 кВА 10/0,4 кВ». Студент гр.Е-411м Сташенко Данило Сергійович. Науковий керівник: доцент кафедри ЕЕА Жорняк Л. Б.
«Дослідження впливу структури напівпровідного покриття на розподіл напруженості поля в трансформаторі напруги 525 кВ». Студент гр.Е-411м Тищенко Ілля Михайлович. Науковий керівник: доцент кафедри ЕЕА Афанасьєв О. І.
«Дослідження методів підвищення роботоздатності високовольтних вводів 330 кВ, 1000 А силового трансформатора». Студент гр.Ез-411м Чабан Тарас Михайлович. Науковий керівник: доцент кафедри ЕЕА Жорняк Л. Б.
«Дослідження методів підвищення р.оботоздатності високовольтного вводу 220 кВ, 2000 А маслонаповненого вимикача». Студент гр.Е-411м Поляков Данило Вікторович. Науковий керівник: доцент кафедри ЕЕА Жорняк Л. Б.
«Дослідження методу локалізації часткових розрядів в активній частині шунтуючого реактора 12 МВАр, 110 кВ». Студентка гр.Ез-811м Аталикова Ксєнія Володимирівна. Науковий керівник: професор кафедри ЕЕА Андрієнко П. Д.
«Дослідження методів підвищення роботоздатності елегазового вимикача 220 кВ, 3150 А». Студент гр.Ез-811м Сенкевич Валентин Геннадійович. Науковий керівник: доцент кафедри ЕЕА Жорняк Л. Б.
«Аналіз теплового стану розподільного пристрою низької напруги КТП 1000 кВА, 6 (10) кВ». Студентка гр.Ез-411м Скорик Альона Володимирівна. Доц. Науковий керівник: доцент кафедри ЕЕА Жорняк Л. Б.
