Ви є тут

Головна

Навчально-методична діяльність

Дисципліна "Основи мехатроніки" є спеціальною дисципліною при підготовці магістрів за напрямом 8.05050308 "Підйомно-транспортні, будівельні, дорожні, меліоративні машини і обладнання".

 

Мета викладання дисципліни: ознайомити студентів з поняттями, принципами побудови і функціонування, конструкціями та основами теорії мехатронних систем і навчити використанню методів створення  мехатронних модулів при конструюванні підйомно-транспортних, будівельних, дорожних, меліоративних машин.

 

Задачі освоєння дисципліни

У результаті вивчення дисципліни студенти повинні 

Знати:

Основні принципи функціонування мехатронних модулів та систем, напрями їх застосування, а також методи раціонального конструювання.

Вміти: 

1) Зробити вибір типу мехатронного модуля або системи;

2) Конструювати принципові схеми мехатронних модулів для конкретних цілей їх застосування;

3) Зробити вибір типу та характеристик приводів мехатронної системи;

5) Підібрати тип механічної частини мехатронного модуля;

6) Користуватися спеціальною літературою, довідниками, стандартами.

Придбати практичні навички:

1. До самостійної роботи при підборі або конструюванні та розрахунку мехотронних модулів.

2. Критичного аналізу різних конструктивних рішень при створенні мехатронної системи з метою вибору найбільш раціональної конструкції.

3. Впровадження сучасних мехатронних систем при створенні підйомно-транспортних, будівельних, дорожних, меліоративних машин.

 

Перелік дисциплін, засвоєння  яких необхідно для  вивчення даної дисципліни  

Викладення дійсного курсу базується на матеріалах попередніх теоретичних і загальноінженерних курсів, таких як Вища математика, Фізика, Теоретична механіка, Теорія машин і механізмів, Електротехніка, Електропривод, Інформатика, Мікропроцесорна техніка, Деталі машин.

Дійсна програма складена з урахуванням розвитку в світі систем автоматизації і роботизації транспортних і інших робіт.

Методологічні аспекти дисципліни засновані на конкретизації принципів і законів діалектики. Повинно чітко проглядається певне співвідношення емпіричних і теоретичних підходів до рішення дослідницьких і розрахунково-конструкторських завдань. Мехатронні системи, що базуються на синергії трьох напрямів технічних наук мають сформувати у студента бачення можливої інтеграції різних за своєю суттю елементів машини. 

При вивченні цієї дисципліни на конкретних прикладах повинні бути знайдені напрями розвитку сучасної української мехатронної інженерії.

 

Рекомендована література:

  1. Алексієв В.О. Мехатроніка транспортних засобів та систем: Навчальний посібник / В.О. Алексієв, В.П. Волков, В.І. Калмиков. – Харків: ХНАДУ, 2003. – 225 с.
  2. Гура В.Д. Пособие  по курсу "Основі электромеханики и мехатроники" / В.Д. Гура. – Таганрог: Изд-во ТРТУ, 2005. – 106 с.
  3. Егоров О.Д. Мехатронные модули. Расчет и конструирование / О.Д. Егоров, Ю.В. Подураев.  –  М.: МГТУ "СТАНКИН", 2004. – 360 с.
  4. Подураев Ю.В. Основы мехатроники: учебное пособие.  – М.: МГТУ "СТАНКИН", 2000. – 104 с.
  5. Скубов Д.Ю. Нелинейная электромеханика / Д.Ю. Скубов, К.Ш. Ходжаев. –  М.: ФИЗМАТЛИТ, 2003. – 360 с.
  6. Смирнов А.Б. Мехатроника и робототехника. Системы микроперемещений с пъезоэлектрическими датчиками: учеб. пособие / А.Б. Смирнов. – СПб.: СПбГПУ, 2003. – 106 с.
  7. Исии Т. Мехатроника: Пер. с япон. / Т. Исии, И. Симояма, Х. Иноуэ, М. Хиросэ, Н. Накадзима. – М.: Мир, 1988. – 318 с.
  8. Конюх, В.Л. Компьютерная автоматизация производства : учеб. пособие: В.Л. Конюх.  –  Новосибирск: Изд-во НГТУ, 2006.  – 108 с. Черныш П.И. Преобразование энергии в электромеханических системах: Учебное пособие / П.И. Гура.  – Таганрог: Изд-во ТРТУ, 2001. – 200 с.

Викладачі:

 

Лятуринський Василь Олександрович.

 

Навчальні  дисципіни,  що  викладаються  кафедрою  філософії  ЗНТУ

Стислий опис мети, знань та навичок, які дає дисципліна.   Кількість годин / кредитів ЄКТС; види робіт; розподіл оцінки у межах дисципліни.   Хто викладає дану дисципліну.

Курс  «Філософія  кандидатського  мінімуму  (для  аспірантів  та  пошуковців)»

Метою викладання – є вивчення аспірантами та пошукувачами курсу філософії, її історії та специфіки щодо сьогодення, її ролі у сучасному світі та у житті конкретної людини, а також теорії та методології наукового пізнання, виходячи з того розуміння філософії, що вона є теоретичним осмисленням загальнолюдських констант культури людства, а також практичним засобом для вирішення різноманітних проблем духовного життя сучасною людиною сучасного світу (суспільства), у т.ч. проблем методології наукового дослідження й наукового пізнання у цілому.
Адресована аспірантам та пошукувачам вченого ступеня кандидата (доктора філософії) у відповідній галузі наук.
У курсі «Філософії канд. мінімуму» викладаються історія світової та вітчизняної філософії, проблеми теорії пізнання, філософії людини, культури, науки й техніки тощо. Представлені новітні філософські напрямки та тенденції, що відповідають та відображають характерні риси ситуації світу та людини у ньому початку ХХI століття. Представлене розмаїття філософських ідей, підходів, позицій та теорій. Це покликано стимулювати становлення філософської та дослідницької культури та розвиток самостійного мислення майбутніх вчених.     

120 год.  (4 кредити ЄКТС)   /   кандидатський екзамен   /   лекція,  семінарське заняття;  самостійна робота
є обов’язковою для здобуття наукового ступеня «доктор філософії» (кандидат наук) з усіх спеціальностей    

Проф. Бондаренко О.В.;  доц. Тарадайко С.М.
 

Навчальні  дисципіни,  що  викладаються  кафедрою  філософії  ЗНТУ

Стислий опис мети, знань та навичок, які дає дисципліна.   Кількість годин / кредитів ЄКТС; види робіт; розподіл оцінки у межах дисципліни.   Хто викладає дану дисципліну.

«Соціальна  відповідальність»

Метою дисципліни є формування у студентів фундаментальних знань теорії та практики соціальної відповідальності і відповідних професійних компетенцій.

Завдання дисципліни: вивчення теоретичних положень та організаційно-практичних аспектів формування й розвитку соціальної відповідальності як сучасного суспільного феномену зі взаємодії держави, бізнесу, суспільства і людини задля сталого розвитку суспільства; вивчення дисципліни передбачає ознайомлення студентів-магістрів із основними теоріями й розмаїттям проблем сучасних світової економіки і бізнесу в аспекті їх відповідальності перед людиною та суспільством.

У результаті вивчення дисципліни «Соціальна відповідальність» студент повинен отримати:

загальні компетентності:

здатність діяти соціально відповідально та свідомо; здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях; здатність до пошуку та аналізу інформації із різних джерел; вміння виявляти, ставити й вирішувати проблеми та приймати обгрунтовані рішення; здатність до адаптації та дії у новій ситуації; цінування й повага різноманітності і полікультурності та здатність працювати у міжнародному контексті;

фахові компетентності:

  • здатність сучасного соціально-економічного способу мислення при осмисленні соціально-економічних реалій новітнього світу та пріоритетів їх розвитку;
  • здатність оцінювання ефективності та здійснення моніторингу соціальної відповідальності бізнесу;
  • здатність відстежувати та генерувати нові економічні, соціальні й екологічні ідеї.

Очікувані програмні результати навчання.
Результати навчання дисципліни деталізують такі програмні результати навчання: У результаті вивчення дисципліни «Соціальна відповідальність» студент повинен:
знати:

  • основний зміст усіх розділів навчальної програми; оволодіти сучасним соціально-економічним способом мислення щодо осмислення сучасних світу та людини; мати базові уявлення про основи сучасного соціально знання, що сприятиме розвитку загальної культури й соціалізації особистості; розуміти причинно-наслідкові зв’язки розвитку суспільства та життєдіяльності людини у ньому;
  • концептуальні основи розвитку соціальної відповідальності; сутність, види, категорії, еволюцію, концепції, моделі та рівні соціальної відповідальності;
  • нормативно-правові засади розвитку соціальної відповідальності;
  • моделі корпоративної соціальної відповідальності і становлення різних типів корпоративної культури;
  • критерії, показники та методику оцінювання соціальної відповідальності;
  • особливості вияву соціальної відповідальності бізнесу в українських реаліях;
  • сутність соціальних інвестицій як форми вияву корпоративної відповідальності роботодавців;
  • сутність, складові та пріоритети розвитку соціально відповідальної політики управління персоналом;
  • екологічні аспекти соціальної відповідальності та їх нормативно-правове регулювання;
  • сутність, структуру, вимоги та особливості міжнародних стандартів соціальної звітності;

вміти:

  • формувати механізм управління корпоративною соціальною відповідальністю;
  • збирати й оцінювати інформацію з корпоративної соціальної відповідальності для прийняття рішень і формування пропозицій до програм розвитку організації;
  • ідентифікувати, аналізувати і ранжувати очікування зацікавлених сторін організації з позицій концепції корпоративної соціальної відповідальності;
  • формувати ефективну взаємодію роботодавців з персоналом на засадах соціальної відповідальності;
  • формувати відносини підприємства із зовнішніми організаціями на засадах корпоративної соціальної відповідальності;
  • визначати напрями активізації індивідуальної та колективної екологічної відповідальності;
  • посилювати соціальну відповідальність суб’єктів суспільного розвитку через соціальне партнерство;
  • здійснювати моніторинг корпоративної соціальної відповідальності;
  • оцінювати ефективність корпоративної соціальної відповідальності;
  • аналізувати соціальну звітність організації і готувати необхідну інформацію для її формування;
  • узагальнювати матеріали аналізу для формування пропозицій щодо удосконалення програм корпоративної соціальної відповідальності;
  • розвивати корпоративну соціальну відповідальність як чинник підвищення конкурентоспроможності;
  • застосовувати основні принципи прийняття етичних управлінських рішень;
  • розробляти етичні кодекси організацій, фахівців різних професій;
  • застосовувати набуті знання з проблематики соціальної відповідальності при аналізі наявного стану соціально-економічних реалій сучасного світу й перспектив його розвитку, при аналізі нагальних проблем сьогодення; будувати універсальну  макромодель соціальної дійсності навколо людини, що є суб’єктом сучасних суспільної діяльності та особистого життя;
  • досліджувати соціальні явища, використовувати теорію та практику соціальної відповідальності, аналізувати основні процеси та явища зовнішнього та внутрішнього світу людини; опрацьовувати різноманітні джерела інформації, формувати власну точку зору, робити висновки, приймати рішення;
  • творчо використовувати знання з проблематики соціальної відповідальності у своїй матеріально-практичній та духовній життєдіяльності, грамотно формувати та формулювати власну думку з будь-яких світоглядних питань, впевнено й аргументовано захищати власну позицію.

розуміти:

  • місце соціальної відповідальності в управлінні сучасною організацією та мати базові уявлення про нормативні засади регулювання соціальної відповідальності на міжнародному та вітчизняному рівнях, а також про сутність та вимоги міжнародних стандартів соціальної (економічної / соціальної / екологічної) звітності;
  • особливості соціальної відповідальності різних суб’єктів соціального розвитку;
  • специфіку розвитку сучасного світу та розгортання новітніх соціально-економічних процесів, в яких фахівець має виходити із принципу «мислити глобально, діяти локально». .     

90 год.  (3,0 кредити ЄКТС)   /   екзамен   /   лекція,  семінарські заняття;  самостійна робота студента;
є дисципліною циклу загальної підготовки у навчальному плані спеціальності (кваліфікаційний рівень магістр); є нормативною дисципліною спеціальностей ФЕУ.   

Проф. Бондаренко О.В., доц. Ємельяненко Є.О.

 

Навчальні  дисципіни,  що  викладаються  кафедрою  філософії  ЗНТУ

Стислий опис мети, знань та навичок, які дає дисципліна.   Кількість годин / кредитів ЄКТС; види робіт; розподіл оцінки у межах дисципліни.   Хто викладає дану дисципліну.

«Педагогічна  майстерність»

Метою викладання – є формування компетентності студентів-магістрів у галузі організації педагогічної, дослідної, управлінської діяльності з урахуванням потреб її учасників в самореалізації. Зміст дисципліни «Педагогічна майстерність» розкриває сутність педагогічної культури і професіоналізму, засади майстерності педагогічної взаємодії шляхом аналізу поведінки викладача та студента через призму психологічних закономірностей розвитку особистості.
Основними завданнями дисципліни «Педагогічна майстерність» є:
–    опанування засад  теорії педагогічної культури;
–    вивчення основ педагогічної взаємодії (етики педагогічної діяльності і мовлення, специфіки управління навчально-виховним процесом, самоуправління викладача);
–    ознайомлення студентів з провідними педагогічними прийомами і техніками;
–    формування у студентів магістрів педагогічної компетентності.
В результаті вивчення навчальної дисципліни «Педагогічна майстерність» студент повинен –
знати:
–    ціннісні засади навчально-виховного процесу;
–    теоретичні аспекти педагогічної майстерності;
–    основи суб’єкт – суб’єктної взаємодії викладача і студента;
–    класифікації форм організації навчально-пізнавальної діяльності;
–    сутність основних педагогічних технік і методик;
–    засади самоуправління і професійного самовиховання викладача;
–    критерії педагогічної компетентності та професіоналізму.
Як результат вивчення навчальної дисципліни «Педагогічна майстерність» студент повинен –
вміти:
–    раціонально планувати навчально-пізнавальну діяльність, визначати її завдання, створювати умови для підвищення її ефективності;
–    застосовувати методи науково-педагогічного дослідження;
–    застосовувати різноманітні методи і прийоми словесного впливу та невербального спілкування в процесі педагогічної взаємодії;
–    використовувати методи підготовки до виступу, а також проводити публічні виступи;
–    аналізувати конфлікти і обирати ефективні шляхи їх розв’язання.
–    реалізовувати можливості самоуправління з метою корегування власного психічного стану.     

90 год.  (3 кредити ЄКТС)   /   залік   /   лекція,  семінарське заняття;  самостійна робота студента
є дисципліною гуманітарного циклу у навчальному плані спеціальності 8.03050901 Облік та аудит (кваліфікаційний рівень – магістр)
    
Доц. Бондаревич І.М.

Навчальні  дисципіни,  що  викладаються  кафедрою  філософії  ЗНТУ

Стислий опис мети, знань та навичок, які дає дисципліна.   Кількість годин / кредитів ЄКТС; види робіт; розподіл оцінки у межах дисципліни.   Хто викладає дану дисципліну.

«Психолого-педагогічні засади викладацької діяльності та спеціальні  розділи  філософії»

Метою дисципліни є формування у студентів-магістрів знань у галузі сучасної філософії та психології – задля поглиблення їх філософської культури мислення та оволодіння ними засобами й прийомами комунікативної компетентності людини сучасного суспільства й світу. Перш за все, оволодіння майбутніми науковцями знаннями про специфіку науки й наукового пізнання та відповідальності вченого у сучасному світі. А також оволодіннями майбутніми викладачами вищої школи знаннями з педагогіки та психології викладання у вищій школі, засвоєння психолого-педагогічних прийомів викладацької діяльності й викладацької майстерності, зокрема, й у технічному закладі вищої освіти.

Завдання дисципліни: збагачення інтелектуально-творчого потенціалу та поведінково-практичних навичок студентів-магістрів у сфері специфічного соціально-гуманірного знання сучасного етапу розвитку людства (з філософії та психології) щодо особливостей мислення (зокрема, креативного, інноваційного) сучасного дослідника-науковця й життєдіяльності сучасної людини постмодерністського світу у цілому.

У результаті вивчення дисципліни «Психолого-педагогічні засади викладацької діяльності та спеціальні розділи філософії» студент повинен отримати:

загальні компетентності:

здатність до абстрактного мислення; здатність самостійного мислення й зберігання процесу мислення у ситуаціях невизначеності; здатність критичного мислення та формування власної точки зору; здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях; здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями (здатність до навчання протягом життя); здатність діяти соціально відповідально та свідомо; здатність до адаптації та дії у новій ситуації; здатність генерувати нові соціальні та науково-технічні ідеї (креативність); здатність інтелектуального пошуку; здатність створювати та сприймати інновації; здатність соціального реагування та комунікативної компетентності; цінування й повага різноманітності і полікультурності;

фахові компетентності:

  • здатність застосовувати сучасну філософську культуру мислення та принципи й прийоми комунікативної компетентності людини сучасного суспільства й світу;
  • здатність відстежувати та генерувати нові соціальні, науково-технічні (технологічні), психолого-педагогічні ідеї;
  • здатність використовувати знання з педагогіки та психології викладання у вищій школі – як суб’єкта педагогічних практик, як того, хто здатний активно залучатися у конкретний викладацький процес.

Очікувані програмні результати навчання.
Результати навчання дисципліни деталізують такі програмні результати навчання: У результаті вивчення дисципліни «Психолого-педагогічні засади викладацької діяльності та спеціальні розділи філософії» студент повинен:
знати:

  • основний зміст усіх розділів навчальної програми; відстежувати зміст саме новітньої філософії сучасного світу, принципи й предметну специфіку сучасних філософських концепцій та теорій; знати зміст освітнього середовища сучасного світу, принципи й предметну специфіку сучасних освітніх та психолого-педагогічних концепцій і теорій;
  • мати базові уявлення про основи сучасної філософії, що сприяють розвитку загальної культури й соціалізації особистості; оволодіти сучасним філософським способом мислення; розуміти зміст основної та найбільш вживаної філософської літератури із проблематики філософського осмислення сучасних світу та людини;
  • сенс основних категорій й концепцій сучасного філософського осмислення світу та його складових;
  • закономірності розвитку історії, економіки, права, релігійних уявлень людства, зокрема, на сучасному етапі їх розвитку;
  • особливості наукового пізнання та технічної творчості людини, їх сутності та основних етапів за ходою історичного розвитку людства, а також особливості сучасного розвитку науки й техніки;
  • форми та механізми здійснення навчального процесу у вищій школі, принципи моделювання процесу навчання у вищій школі;
  • правила та техніки викладацької (педагогічної) майстерності, прийоми та методи організації психології людської особистості та спілкування;

вміти:

  • синтезувати набуті знання з фахових технічних та економічних дисциплін у цілісне світосприйняття;
  • змістовно аналізувати основні напрями та течії філософії, зокрема, такі що репрезентують сучасний світ;
  • застосовувати набуті знання з сучасної філософії при аналізі нагальних проблем сьогодення;
  • застосовувати набуті знання з сучасної філософії у процесі аналізу наявного стану науки та техніки, проблем та перспектив їх розвитку;
  • будувати універсальну макромодель соціальної дійсності у процесі суспільної діяльності та особистого життя;
  • аналізувати й обґрунтовувати філософські, соціальні, політичні та правові особливості українського суспільного життя та української національної ідеї;
  • творчо використовувати філософське знання у своїй матеріально-практичній та духовній життєдіяльності, грамотно формувати та формулювати власну думку з будь-яких світоглядних питань, впевнено й аргументовано захищати власну позицію;
  • розв’язувати педагогічні проблеми, задачі, ситуації;
  • набути навичок ділового спілкування у колективі студентів, у стосунках «викладач – студент»;
  • оволодіти технікою побудови безконфліктних міжособистісних стосунків;
  • оволодіти елементарними методами самоконтролю та самоорганізації особистої психіки;
  • творчо використовувати знання психолого-педагогічних основ викладання у своїй майбутній практичній діяльності як викладача вищої школи;

розуміти:

  • основні тенденції розвитку соціо-гуманітарного та науково-технічного знання у сучасному світі, й тенденції соціокультурного розвитку сучасної цивілізації у цілому, а також основні тенденції розвитку соціального інституту освіти й освітнього простору сучасного світу, розмаїття його основних сучасних змістів, термінологічних конструктів й концепцій;
  • розуміти причинно-наслідкові зв’язки розвитку світу (суспільства, його окремих складових) та життєдіяльності людини у ньому.    

90 год.  (3,0 кредити ЄКТС)   /   залік   /   лекція, семінарське заняття, самостійна робота студента;
є дисципліною загальної піготовки (гуманітарного циклу) у навчальному плані спеціальності (кваліфікаційний рівень магістр); є вибірковою дисципліною для технічних спеціальностей університету.

Проф.  Бондаренко О.В., доц. Арсентьєва Г.О., доц. Ємельяненко Є.О.

Навчальні  дисципіни,  що  викладаються  кафедрою  філософії  ЗНТУ

Стислий опис мети, знань та навичок, які дає дисципліна.   Кількість годин / кредитів ЄКТС; види робіт; розподіл оцінки у межах дисципліни.   Хто викладає дану дисципліну.

«Спеціальні розділи філософії та психології»

Метою дисципліни є формування у студентів-магістрів знань у галузі сучасної філософії та психології – задля поглиблення їх філософської культури мислення та оволодіння ними засобами й прийомами комунікативної компетентності людини сучасного суспільства й світу. Перш за все, оволодіння майбутніми науковцями знаннями про специфіку науки й наукового пізнання та відповідальності вченого у сучасному світі. А також оволодіннями майбутніми викладачами вищої школи знаннями з педагогіки та психології викладання у вищій школі, засвоєння психолого-педагогічних прийомів викладацької діяльності й викладацької майстерності, зокрема, й у технічному закладі вищої освіти.

Завдання дисципліни: збагачення інтелектуально-творчого потенціалу та поведінково-практичних навичок студентів-магістрів у сфері специфічного соціально-гуманірного знання сучасного етапу розвитку людства (з філософії та психології) щодо особливостей мислення (зокрема, креативного, інноваційного) й життєдіяльності сучасної людини постмодерністського світу.

У результаті вивчення дисципліни «Спеціальні розділи філософії та психології» студент повинен отримати:

загальні компетентності:

здатність до абстрактного мислення; здатність самостійного мислення й зберігання процесу мислення у ситуаціях невизначеності; здатність критичного мислення та формування власної точки зору; здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях; здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями (здатність до навчання протягом життя); здатність діяти соціально відповідально та свідомо; здатність до адаптації та дії у новій ситуації; здатність генерувати нові соціальні та науково-технічні ідеї (креативність); здатність інтелектуального пошуку; здатність створювати та сприймати інновації; здатність соціального реагування та комунікативної компетентності; цінування й повага різноманітності і полікультурності;

фахові компетентності:

  • здатність застосовувати сучасну філософську культуру мислення та принципи й прийоми комунікативної компетентності людини сучасного суспільства й світу;
  • здатність відстежувати та генерувати нові соціальні, науково-технічні (технологічні), психолого-педагогічні ідеї;
  • здатність використовувати знання з педагогіки та психології викладання у вищій школі – як суб’єкта педагогічних практик, як того, хто здатний активно залучатися у конкретний викладацький процес.

Очікувані програмні результати навчання.
Результати навчання дисципліни деталізують такі програмні результати навчання: У результаті вивчення дисципліни «Спеціальні розділи філософії та психології» студент повинен:
знати:

  • основний зміст усіх розділів навчальної програми; відстежувати зміст саме новітньої філософії сучасного світу, принципи й предметну специфіку сучасних філософських концепцій та теорій; знати зміст освітнього середовища сучасного світу, принципи й предметну специфіку сучасних освітніх та психолого-педагогічних концепцій і теорій;
  • мати базові уявлення про основи сучасної філософії, що сприяють розвитку загальної культури й соціалізації особистості; оволодіти сучасним філософським способом мислення; розуміти зміст основної та найбільш вживаної філософської літератури із проблематики філософського осмислення сучасних світу та людини;
  • сенс основних категорій й концепцій сучасного філософського осмислення світу та його складових;
  • закономірності розвитку історії, економіки, права, релігійних уявлень людства, зокрема, на сучасному етапі їх розвитку;
  • форми та механізми здійснення навчального процесу у вищій школі, принципи моделювання процесу навчання у вищій школі;
  • правила та техніки викладацької (педагогічної) майстерності, прийоми та методи організації психології людської особистості та спілкування;

вміти:

  • синтезувати набуті знання з фахових технічних та економічних дисциплін у цілісне світосприйняття;
  • змістовно аналізувати основні напрями та течії філософії, зокрема, такі що репрезентують сучасний світ;
  • застосовувати набуті знання з сучасної філософії при аналізі нагальних проблем сьогодення;
  • застосовувати набуті знання з сучасної філософії у процесі аналізу наявного стану науки, проблем та перспектив її розвитку;
  • будувати універсальну макромодель соціальної дійсності у процесі суспільної діяльності та особистого життя;
  • аналізувати й обґрунтовувати філософські, соціальні, політичні та правові особливості українського суспільного життя та української національної ідеї;
  • творчо використовувати філософське знання у своїй матеріально-практичній та духовній життєдіяльності, грамотно формувати та формулювати власну думку з будь-яких світоглядних питань, впевнено й аргументовано захищати власну позицію;
  • розв’язувати педагогічні проблеми, задачі, ситуації;
  • набути навичок ділового спілкування у колективі студентів, у стосунках «викладач – студент»;
  • оволодіти технікою побудови безконфліктних міжособистісних стосунків;
  • оволодіти елементарними методами самоконтролю та самоорганізації особистої психіки;
  • творчо використовувати знання психолого-педагогічних основ викладання у своїй майбутній практичній діяльності як викладача вищої школи;

розуміти:

  • основні тенденції розвитку соціо-гуманітарного знання у сучасному світі, й тенденції соціокультурного розвитку сучасної цивілізації у цілому, а також основні тенденції розвитку соціального інституту освіти й освітнього простору сучасного світу, розмаїття його основних сучасних змістів, термінологічних конструктів й концепцій;
  • розуміти причинно-наслідкові зв’язки розвитку світу (суспільства, його окремих складових) та життєдіяльності людини у ньому.    

90 год.  (3,0 кредити ЄКТС)   /   залік   /   лекція,  семінарське заняття;  самостійна робота студента;
є дисципліною загальної підготовки (гуманітарного циклу) у навчальному плані спеціальностей (кваліфікаційний рівень магістр); є вибірковою дисципліною для технічних спеціальностей університету.

Проф. Бондаренко, доц. Арсентьєва Г.О., доц. Ємельяненко Є.О.
 

Навчальні  дисципіни,  що  викладаються  кафедрою  філософії  ЗНТУ

Стислий опис мети, знань та навичок, які дає дисципліна.   Кількість годин / кредитів ЄКТС; види робіт; розподіл оцінки у межах дисципліни.   Хто викладає дану дисципліну.

«Філософія науково-дослідної діяльності та викладацької діяльності»

Метою дисципліни є формування у студентів-магістрів знань у галузі сучасної філософії та психології – задля поглиблення їх філософської культури мислення та оволодіння ними засобами й прийомами комунікативної компетентності людини сучасного суспільства й світу. Перш за все, оволодіння майбутніми науковцями знаннями про специфіку науки й наукового пізнання та відповідальності вченого у сучасному світі. А також оволодіннями майбутніми викладачами вищої школи знаннями з педагогіки та психології викладання у вищій школі, засвоєння психолого-педагогічних прийомів викладацької діяльності й викладацької майстерності, зокрема, й у технічному закладі вищої освіти.

Завдання дисципліни: збагачення інтелектуально-творчого потенціалу та поведінково-практичних навичок студентів-магістрів у сфері специфічного соціально-гуманірного знання сучасного етапу розвитку людства (з філософії та психології) щодо особливостей мислення (зокрема, креативного, інноваційного) сучасного дослідника-науковця й життєдіяльності сучасної людини постмодерністського світу у цілому.

У результаті вивчення дисципліни «Філософія науково-дослідницької діяльності та викладацької діяльності» студент повинен отримати:

загальні компетентності:

здатність до абстрактного мислення; здатність самостійного мислення й зберігання процесу мислення у ситуаціях невизначеності; здатність критичного мислення та формування власної точки зору; здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях; здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями (здатність до навчання протягом життя); здатність діяти соціально відповідально та свідомо; здатність до адаптації та дії у новій ситуації; здатність генерувати нові соціальні та науково-технічні ідеї (креативність); здатність інтелектуального пошуку; здатність створювати та сприймати інновації; здатність соціального реагування та комунікативної компетентності; цінування й повага різноманітності і полікультурності;

фахові компетентності:

  • здатність застосовувати сучасну філософську культуру мислення та принципи й прийоми комунікативної компетентності людини сучасного суспільства й світу;
  • здатність відстежувати та генерувати нові соціальні, науково-технічні (технологічні), психолого-педагогічні ідеї;
  • здатність використовувати знання з педагогіки та психології викладання у вищій школі – як суб’єкта педагогічних практик, як того, хто здатний активно залучатися у конкретний викладацький процес.

Очікувані програмні результати навчання.
Результати навчання дисципліни деталізують такі програмні результати навчання: У результаті вивчення дисципліни «Філософія науково-дослідницької діяльності та викладацької діяльності» студент повинен:
знати:

  • основний зміст усіх розділів навчальної програми; відстежувати зміст саме новітньої філософії сучасного світу, принципи й предметну специфіку сучасних філософських концепцій та теорій; знати зміст освітнього середовища сучасного світу, принципи й предметну специфіку сучасних освітніх та психолого-педагогічних концепцій і теорій;
  • мати базові уявлення про основи сучасної філософії, що сприяють розвитку загальної культури й соціалізації особистості; оволодіти сучасним філософським способом мислення; розуміти зміст основної та найбільш вживаної філософської літератури із проблематики філософського осмислення сучасних світу та людини;
  • сенс основних категорій й концепцій сучасного філософського осмислення світу та його складових;
  • закономірності розвитку історії, економіки, права, релігійних уявлень людства, зокрема, на сучасному етапі їх розвитку;
  • особливості наукового пізнання та технічної творчості людини, їх сутності та основних етапів за ходою історичного розвитку людства, а також особливості сучасного розвитку науки й техніки;
  • форми та механізми здійснення навчального процесу у вищій школі, принципи моделювання процесу навчання у вищій школі;
  • правила та техніки викладацької (педагогічної) майстерності, прийоми та методи організації психології людської особистості та спілкування;

вміти:

  • синтезувати набуті знання з фахових технічних та економічних дисциплін у цілісне світосприйняття;
  • змістовно аналізувати основні напрями та течії філософії, зокрема, такі що репрезентують сучасний світ;
  • застосовувати набуті знання з сучасної філософії при аналізі нагальних проблем сьогодення;
  • застосовувати набуті знання з сучасної філософії у процесі аналізу наявного стану науки та техніки, проблем та перспектив їх розвитку;
  • будувати універсальну макромодель соціальної дійсності у процесі суспільної діяльності та особистого життя;
  • аналізувати й обґрунтовувати філософські, соціальні, політичні та правові особливості українського суспільного життя та української національної ідеї;
  • творчо використовувати філософське знання у своїй матеріально-практичній та духовній життєдіяльності, грамотно формувати та формулювати власну думку з будь-яких світоглядних питань, впевнено й аргументовано захищати власну позицію;
  • розв’язувати педагогічні проблеми, задачі, ситуації;
  • набути навичок ділового спілкування у колективі студентів, у стосунках «викладач – студент»;
  • оволодіти технікою побудови безконфліктних міжособистісних стосунків;
  • оволодіти елементарними методами самоконтролю та самоорганізації особистої психіки;
  • творчо використовувати знання психолого-педагогічних основ викладання у своїй майбутній практичній діяльності як викладача вищої школи;

розуміти:

  • основні тенденції розвитку соціо-гуманітарного та науково-технічного знання у сучасному світі, й тенденції соціокультурного розвитку сучасної цивілізації у цілому, а також основні тенденції розвитку соціального інституту освіти й освітнього простору сучасного світу, розмаїття його основних сучасних змістів, термінологічних конструктів й концепцій;
  • розуміти причинно-наслідкові зв’язки розвитку світу (суспільства, його окремих складових) та життєдіяльності людини у ньому.

90 год.  (3 кредити ЄКТС)   /   залік   /   лекція,  семінарське заняття;  самостійна робота студента;
є дисципліною загальної підготовки (гуманітарного циклу) у навчальному плані спеціальності (кваліфікаційний рівень магістр); є вибірковою дисципліною для спеціальностей ЕТФ університету.   

Проф. Бондаренко О.В., доц. Арсентьєва Г.О., доц. Ємельяненко Є.О.

Навчальні  дисципіни,  що  викладаються  кафедрою  філософії  ЗНТУ

Стислий опис мети, знань та навичок, які дає дисципліна.   Кількість годин / кредитів ЄКТС; види робіт; розподіл оцінки у межах дисципліни.   Хто викладає дану дисципліну.

«Людина і світ: філософський дискурс»

Метою викладання навчальної дисципліни «Людина і світ: філософський дискурс» є формування філософської культури мислення, засвоєння студентами базових теоретичних знань та практичних навичок застосування філософської методології при розв’язанні завдань суспільної й індивідуальної життєдіяльності, щоб студенти, майбутні магістри, науковці, фахівці з різних галузей суспільного виробницва збагатили свій інтелектуально-творчий потенціал знаннями:

  • на понятійному рівні – основних тенденцій розвитку сучасної філософії, її історії, її основних сучасних напрямків, шкіл, концепцій, а також засвоїли загальну теорію пізнання;
  • на фундаментальному рівні – змісту філософії, її сутності, предмету та структури, її історії, зокрема, й особливостей історії вітчизняної філософської думки;
  • на практично-творчому рівні – сучасного стану філософського знання людства, осягнули завдання, принципи й функції комунікативної філософії сучасного світу (на відміну від онтологічної чи гносеологічної філософії попередніх епох).

Завдання дисципліни – формування освіченості студентів-бакалаврів у сфері специфічного соціально-гуманірного знання з філософії, навичок мислення та життєдіяльності сучасної людини постмодерністського світу.
Основними завданнями вивчення дисципліни «Людина і світ: філософський дискурс» є:

  • викласти загальні засади філософії, визначити передумови її виникнення, логіку розвитку та основні напрями й тенденції розгортання;
  • розкрити зміст історико-культурного розвитку людства як процесу розвитку філософії;
  • надати цілісне уявлення про особливості змісту та проблематики філософського знання, його основні поняття, категорії, проблеми, імена;
  • розтлумачити специфіку сучасного етапу розвитку філософії в історії людства та особливості філософствування сучасної людини постмодерністського світу;
  • сформувати навички творчого мислення, вміння доводити та відстоювати свою думку; сприяти формуванню світоглядних цінностей, гуманізації особистості.

У результаті вивчення дисципліни «Людина і світ: філософський дискурс» студент повинен отримати:

загальні компетентності:

здатність розуміти тенденції розвитку сучасного світу за допомогою інструментарію філософського та соціально-філософського аналізу, самостійно мислити, робити узагальнення й формувати власну точку зору стосовно оцінки прояву окремих явищ, властивих сучасним процесам у різноманітному та мультикультурному світі;

фахові компетентності:

  • здатність розуміти сутність філософського дискурсу щодо сучасного світу та місця людини у ньому;
  • здатність до інтелектуального пошуку та генерування нових соціальних ідей, до адаптації та дії у новій ситуації;
  • здатність до гнучкого мислення та компетентного застосування набутих знань в широкому діапазоні практичної роботи за фахом та у повсякденному житті;
  • здатність діяти соціально відповідально та свідомо.

Очікувані програмні результати навчання.
Результати навчання дисципліни деталізують такі програмні результати навчання: У результаті вивчення дисципліни «Філософія: загальний курс» студент повинен:
знати:

  • знати основний зміст усіх розділів навчальної програми, основні та найбільш вживані першоджерела філософії попередніх історичних епох та сучасної філософії;
  • мати базові уявлення про основи філософії, що сприяють розвитку загальної культури й соціалізації особистості;
  • знати структуру філософського знання, основні філософські категорії (поняття), проблеми, імена, основні течії і напрями в історії філософії;
  • оволодіти філософським способом мислення, практично використовуючи основні філософські поняття, спираючись на зв’язок філософії з дійсністю;

вміти:

  • практично використовувати основні філософські поняття, спираючись на зв’язок філософії з дійсністю;
  • змістовно аналізувати основні напрями та течії філософії, зокрема, такі що репрезентують сучасний світ;
  • досліджувати соціальні явища, використовувати прикладну філософію, аналізувати основні процеси та явища зовнішнього та внутрішнього світу людини; опрацьовувати різноманітні джерела інформації, формувати власну точку зору, робити висновки, приймати рішення;
  • будувати універсальну макромодель та локальні моделі соціальної дійсності у процесі власної суспільної діяльності та здійснення особистого життя;
  • аналізувати й обґрунтовувати філософські, соціальні, політичні, правові, ментальні й інші особливості українського суспільного життя та української національної ідеї;
  • застосовувати набуті знання у професійній і соціальній діяльності; застосовувати їх при аналізі нагальних проблем сьогодення;

розуміти:

  • основні закономірності та тенденції розвитку економічних моделей, політико-правових поглядів, науково-технічних знань, релігійних уявлень людства;
  • світоглядно-гуманістичний зміст філософського знання, його людинотворчу природу;
  • причинно-наслідкові зв’язки розвитку світу (суспільства, його окремих складових) та життєдіяльності людини у ньому.

90 год.  (3 кредити ЄКТС)   /    екзамен   /   лекція,  семінарське заняття;  самостійна робота студента;
є дисципліною загальної підготовки (гуманітарного циклу) у навчальному плані спеціальності (кваліфіка-ційний рівень бакалавр);
є нормативною/вибірковою дисципліною для всіх спеціальностей університету.   

Проф. Бондаренко О.В., Доц. Арсентьєва Г.О.;  доц. Бондаревич І.М.;  доц. Дєвочкіна Н.М.;  доц. Ємельяненко Є.О.;  ст. викл. Коваль В.М., доц. Повзло О.М., (сум.) доц. Гайворонська Т.О.

Навчальні  дисципіни,  що  викладаються  кафедрою  філософії  ЗНТУ

Стислий опис мети, знань та навичок, які дає дисципліна.   Кількість годин / кредитів ЄКТС; види робіт; розподіл оцінки у межах дисципліни.   Хто викладає дану дисципліну.

«Філософькі виміри сучасного світу»

Метою викладання навчальної дисципліни «Філософські виміри сучасного світу» є формування філософської культури мислення, засвоєння студентами базових теоретичних знань та практичних навичок застосування філософської методології при розв’язанні завдань суспільної й індивідуальної життєдіяльності, щоб студенти, майбутні магістри, науковці, фахівці з різних галузей суспільного виробницва збагатили свій інтелектуально-творчий потенціал знаннями:

  • на понятійному рівні – основних тенденцій розвитку сучасної філософії, її історії, її основних сучасних напрямків, шкіл, концепцій, а також засвоїли загальну теорію пізнання;
  • на фундаментальному рівні – змісту філософії, її сутності, предмету та структури, її історії, зокрема, й особливостей історії вітчизняної філософської думки;
  • на практично-творчому рівні – сучасного стану філософського знання людства, осягнули завдання, принципи й функції комунікативної філософії сучасного світу (на відміну від онтологічної чи гносеологічної філософії попередніх епох).

Завдання дисципліни – формування освіченості студентів-бакалаврів у сфері специфічного соціально-гуманірного знання з філософії, навичок мислення та життєдіяльності сучасної людини постмодерністського світу.
Основними завданнями вивчення дисципліни «Філософські виміри сучасного світу» є:

  • викласти загальні засади філософії, визначити передумови її виникнення, логіку розвитку та основні напрями й тенденції розгортання;
  • розкрити зміст історико-культурного розвитку людства як процесу розвитку філософії;
  • надати цілісне уявлення про особливості змісту та проблематики філософського знання, його основні поняття, категорії, проблеми, імена;
  • розтлумачити специфіку сучасного етапу розвитку філософії в історії людства та особливості філософствування сучасної людини постмодерністського світу;
  • сформувати навички творчого мислення, вміння доводити та відстоювати свою думку; сприяти формуванню світоглядних цінностей, гуманізації особистості.

У результаті вивчення дисципліни «Філософські виміри сучасного світу» студент повинен отримати:

загальні компетентності:

здатність розуміти тенденції розвитку сучасного світу за допомогою інструментарію філософського та соціально-філософського аналізу, самостійно мислити, робити узагальнення й формувати власну точку зору стосовно оцінки прояву окремих явищ, властивих сучасним процесам у різноманітному та мультикультурному світі;

фахові компетентності:

  • здатність розуміти сутність філософського дискурсу щодо сучасного світу та місця людини у ньому;
  • здатність до інтелектуального пошуку та генерування нових соціальних ідей, до адаптації та дії у новій ситуації;
  • здатність до гнучкого мислення та компетентного застосування набутих знань в широкому діапазоні практичної роботи за фахом та у повсякденному житті;
  • здатність діяти соціально відповідально та свідомо.

Очікувані програмні результати навчання.
Результати навчання дисципліни деталізують такі програмні результати навчання. У результаті вивчення дисципліни «Філософські виміри сучасного світу» студент повинен:
знати:

  • знати основний зміст усіх розділів навчальної програми, основні та найбільш вживані першоджерела філософії попередніх історичних епох та сучасної філософії; 
  • мати базові уявлення про основи філософії, що сприяють розвитку загальної культури й соціалізації особистості;
  • знати структуру філософського знання, основні філософські категорії (поняття), проблеми, імена, основні течії і напрями в історії філософії;
  • оволодіти філософським способом мислення, практично використовуючи основні філософські поняття, спираючись на зв’язок філософії з дійсністю;

вміти:

  • практично використовувати основні філософські поняття, спираючись на зв’язок філософії з дійсністю;
  • змістовно аналізувати основні напрями та течії філософії, зокрема, такі що репрезентують сучасний світ;
  • досліджувати соціальні явища, використовувати прикладну філософію, аналізувати основні процеси та явища зовнішнього та внутрішнього світу людини; опрацьовувати різноманітні джерела інформації, формувати власну точку зору, робити висновки, приймати рішення;
  • будувати універсальну макромодель та локальні моделі соціальної дійсності у процесі власної суспільної діяльності та здійснення особистого життя;
  • аналізувати й обґрунтовувати філософські, соціальні, політичні, правові, ментальні й інші особливості українського суспільного життя та української національної ідеї;
  • застосовувати набуті знання у професійній і соціальній діяльності; застосовувати їх при аналізі нагальних проблем сьогодення;

розуміти:

  • основні закономірності та тенденції розвитку економічних моделей, політико-правових поглядів, науково-технічних знань, релігійних уявлень людства;
  • світоглядно-гуманістичний зміст філософського знання, його людинотворчу природу;
  • причинно-наслідкові зв’язки розвитку світу (суспільства, його окремих складових) та життєдіяльності людини у ньому.

Програма навчальної дисципліни «Філософські виміри сучасного світу» складається з таких змістових модулів:
1.  Філософія в інтелектуальній культурі людства.
2.  Філософія сучасного світу та у сучасному світі.

90 год.  (3 кредити ЄКТС)   /   екзамен   /   лекція,  семінарське заняття;  самостійна робота студента;
є дисципліною загальної підготовки (гуманітарного циклу) у навчальному плані спеціальності (кваліфіка-ційний рівень бакалавр);
є нормативною/вибірковою дисципліною всіх спеціальностей університету.   

Проф. Бондаренко О.В., доц. Арсентьєва Г.О., доц. Бондаревич І.М., доц. Дєвочкіна Н.М., доц. Ємельяненко Є.О., ст. викл. Коваль В.М., доц. Повзло О.М., (сум.) доц. Гайворонська Т.О.

Сторінки